речниця

1. Жінка, яка професійно займається складанням словників, лексикографією; жіночий відповідник до слова “речник” у значенні “лексикограф”.

2. Застаріла назва жіночої особи, яка виступає з промовами, ораторка; також жінка, яка вміло й красномовно висловлює думки.

3. У лінгвістиці: жінка-носійка певної мови, яка використовується як джерело мовного матеріалу для дослідження (наприклад, носійка рідного діалекту).