Значення
-
Речення-підмет — це синтаксична конструкція, що виконує в складному реченні функцію підмета; відповідає на питання хто? що? і займає позицію підмета щодо головного присудка, з’єднуючись з ним зазвичай сполучниками що, ніби, наче, чи тощо або сполучними словами (хто, що, який, чий, котрий, де, куди, звідки, коли, як, чому, навіщо тощо).
-
Речення-підмет — це підрядне речення в складнопідрядному реченні, яке замінює собою підмет головного речення і поширює або розкриває його зміст.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. речення-підмет, р. речення-підмета, д. реченню-підметові, з. речення-підмет, о. реченням-підметом, м. реченні-підметі, к. речення-підмете