ратинування

1. (мистецтво) Техніка художньої обробки металу, при якій на поверхню наноситься візерунок або рельєф за допомогою спеціальних пуансонів (штемпелів) та молотка без зняття матеріалу, що призводить до розтягування та ущільнення металу в місцях удару.

2. (історичне) Назва одного з видів карбування або тиснення на металевих виробах, що було поширене в ювелірній справі та зброярстві.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |