Значення
-
(мистецтво) Техніка художньої обробки металу, при якій на поверхню наноситься візерунок або рельєф за допомогою спеціальних пуансонів (штемпелів) та молотка без зняття матеріалу, що призводить до розтягування та ущільнення металу в місцях удару.
-
(історичне) Назва одного з видів карбування або тиснення на металевих виробах, що було поширене в ювелірній справі та зброярстві.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ратинування, р. ратинування, д. ратинуванню, з. ратинування, о. ратинуванням, м. ратинуванні, к. ратинування