Значення
-
(діал.) Те саме, що рацюк — великий дерев’яний глечик або бочка для зберігання рідин (води, вина тощо), часто з однією ручкою та вузьким горлом.
-
(перен., розм.) Про повільну, незграбну, важку на підйом людину або про стару, незручну річ.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рацюга, р. рацюги, д. рацюзі, з. рацюгу, о. рацюгою, м. рацюзі, к. рацюго