рацемізація

[rɑt͡sɛmizɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Хімічний процес перетворення оптично активної сполуки (що обертає площину поляризації світла) на неактивну суміш, що містить рівні кількості правогерних (D) і лівих (L) енантіомерів (рацемічну суміш).

  2. У біохімії — спонтанне або індуковане порушення оптичної чистоти біологічних молекул (наприклад, амінокислот), що призводить до втрати їхньої природної стереоспецифічності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рацемізація, р. рацемізації, д. рацемізації, з. рацемізацію, о. рацемізацією, м. рацемізації, к. рацемізаціє

Більше записів