обмет

1. (діал.) Діагональна, коса смуга тканини, що пришивається до краю одягу (коміра, рукава тощо) для обробки та міцності; облямівка, обшивка.

2. (діал.) Те саме, що обметування — спосіб вишивки або ручного шиття (обробки краю), при якому стібки йдуть по косій, утворюючи рубчик.

3. (діал., заст.) Те, чим щось обметено (наприклад, сніг); наметена купа, нанос.

Приклади:

Відсутні