Словник Української Мови
Буква
1. Який рветься, схильний до розриву; непоміцний, тендітний.
2. Який має велику швидкість, силу або інтенсивність; стрімкий, потужний (про вітер, потік тощо).
3. Пронзивий, різкий, болючий (про звук, крик, біль).
4. Який викликає сильне емоційне напруження, душевний біль; зворушливий, болісний.
Приклад 1:
Якби ти слово прорекла мені, Я б був щасливий, наче цар могучий, Та в серці щось порвалось би на дні, З очей би сліз потік полявся рвучий. Не знаємось, ні брат я твій, ні сват, І приязнь мусила б нам надокучить, В житті, мабуть, ніщо нас не сполучить, Роздільно нам прийдеться і вмирать.
— Невідомий автор, “153 Ziv Ialie Listia Ivan Iakovich Franko”