рвучий
[rʋut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Який рветься, схильний до розриву; непоміцний, тендітний.
-
Який має велику швидкість, силу або інтенсивність; стрімкий, потужний (про вітер, потік тощо).
-
Пронзивий, різкий, болючий (про звук, крик, біль).
-
Який викликає сильне емоційне напруження, душевний біль; зворушливий, болісний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рвучий, р. рвучого, д. рвучому, з. рвучого, о. рвучим, м. рвучім