рас

1. (у давньоіранській міфології та авраамічних релігіях) священна рідина, що символізує життєву силу, нектар, напій безсмертя.

2. (у мусульманській традиції) один з ангелів, пов’язаний із охороною таємниць.

3. (у філософії та езотериці) первинна субстанція, основа матеріального світу.

Приклади:

Приклад 1:
Палкий, як по­рох, сміли­вий, як го­лод­ний вовк, і він усіх по­би­вав, над усім вер­хо­во­див… А насміяти­ся над ким, ук­рас­ти, од­ня­ти що – йо­му дай! Ге­не­ральша ніко­ли не їла ово­щей з сво­го мо­ло­до­го сад­ка: він усе по­об­но­сить, усе вик­ра­де, не див­ля­чись ні на со­бак, ні на сто­рожів.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
А по­киньте, хлоп­цi бiд­ну ба­бу по­зап­рас­но му­чи­ти. Пан сот­ник зве­лiв бу­ло її па­ри­ти до ве­чо­ра, а я її по­ми­лую”.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

Приклад 3:
Єди­на суть ли­хо­рад­ка, дру­га ли­хо­ман­ка, тре­тя тряс­ця, чет­вер­та нап­рас­ни­ця, п’ята по­ган­ка, i про­чиї їм же нiсть чис­ла, Аз же мню… – Та не мни-бо, па­не пи­са­рю, а ка­жи дi­ло. Чи це пе­ре­вер­тень, чи се во­на справ­дi та­ка?
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”