рано-вранці

1. Дуже рано, з самого ранку, на світанку.

2. У ранній період життя, діяльності, існування чогось; на початку.

Приклади вживання

Приклад 1:
Спостерегла на власні очі «бліду усмішку царинок» на тлі темного лісу, побачила, як «потік трясе по каміннях сивою бородою…» А одного разу ми розклали наші намети на ніч десь на полонині, і я рано-вранці раптом прокинулася від якихось дивних знайомо-незнайомих звуків. Прислухалася: десь я вже чула цю симфонію.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
[Між 19 і 30 травня 1847, С.-Петербург] IX Рано-вранці новобранці Виходили за село, А за ними, молодими, І дівча одно пішло. Подибала стара Доню в полі доганяти… І догнала, привела; Нарікала, говорила.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Приклад 3:
Коли я нині рано-вранці зібралася по рибу, дощ нарешті вщух, тож я навіть не одягала плаща — лишень ґумаки і капелюха з широкими крисами. Я викотила назовні свого ровера марки «Duerkopp Diana», розуміючи, що їхати на ньому в ці багна — затія ризикована.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: прислівник () |