1. У присвітках, перед світанком, у ранній час, коли ще не зовсім розвиднилося.
2. У переносному значенні: на початку чого-небудь, у зародковому стані.
Словник Української Мови
Буква
1. У присвітках, перед світанком, у ранній час, коли ще не зовсім розвиднилося.
2. У переносному значенні: на початку чого-небудь, у зародковому стані.
Приклад 1:
Вулиці і площі було вичищено ще, напевно, вдосвіта… Я знайшов короткотривалий притулок у кав’ярні «Люїт- польд», яку розшукав за мапою на Брієннерштрассе (чи, як тут кажуть, «штразе»), 11, де дозволив собі один за одним два подвійні «ремі-мартени» (перший на вшанування пам’яті Рільке, другий — Стефана Ґеорґе). Коли мені зробилося зовсім тепло, я виповз із кав’ярні й рушив помаленьку в бік Швабінґа, поминаючи Одеонсплятц і залиту першим присмер ковим освітленням Людвіґштрассе.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Він підвівся, вийшов навшпиньки до передпокою, забрав пальто й пішов довгими, пустинними вулицями по місту, що спало вдосвіта під олов’яним небом. VIII Вдома, коли Степан увечері вернувся, йому переказано, що хтось до нього приходив, пообіцявши конче прийти завтра вранці.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”