ранець

1. М’який заплечний чохол або сумка з двома лямками для перенесення речей, особливо навчальних приладів (зошитів, книжок, писальних та креслярських належностей тощо) школярами; портфель.

2. Заплечний мішок, котомка з двома лямками, що використовується туристами, мандрівниками, військовослужбовцями для перенесення особистих речей, спорядження або вантажу.

3. (у спеціальному вжитку) Пристрій у вигляді заплечного контейнера для розміщення апаратури, приладів, двигуна тощо (наприклад, парашутний ранець, ранець системи життєзабезпечення льотчика).

Приклади вживання

Приклад 1:
Потім виходжу за ними й проводжаю рудий ранець і рожеві вуха до самого дому. Коли трапляється сварка й рудий ранець одступає і я по спині почуваю замішання, страх і сором у маленькій душі, я одвертаюсь, курю й силкуюсь не дивитись у той бік.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”

Частина мови: іменник (однина) |