ракурс

1. Перспективне скорочення форми предмета, що виникає при його спостереженні під певним кутом, з певної точки зору (у живопису, графіці, фотографії тощо).

2. Точка зору, кут розгляду, аспект розуміння чи висвітлення явища, події, питання.

Приклади вживання

Приклад 1:
Та от випало мені ближче познайомитися з системою поглядів цієї людини, з тією філософією, якою він «дихає», — і раптом відкрилося якесь «віконце» у сприйманні, новий ракурс бачення. Адже ідеї, міфологічні уявлення, закодовані у слові, часто підсвідомо набувають у поета нового житія, творять глибинний підтекст, невидиму підводну частину поетичного айсберга.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |