ракель

1. (у поліграфії) Тонка сталева пластина з гострим робочим краєм, яка служить для зняття зайвої фарби з форми або офсетного циліндра під час друку.

2. (у шовкотрафаретному друці) Пристрій у вигляді ножа з гумовим або пластиковим полотном, що використовується для розгладжування фарби та проштовхування її через трафарет на матеріал.

3. (у будівництві та ремонті) Інструмент у вигляді металевої або гумової пластини з ручкою для розрівнювання, розтирання або зняття надлишків будівельних сумішей (наприклад, шпаклівки, клею) з поверхні.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |