радич

[rɑdɪt͡ʃ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (історичне) Представник радикального політичного крила в українському національному русі кінця XIX — початку XX століття, прихильник ідей та методів боротьби, що були більш рішучими та послідовними, ніж у поміркованих течій.

  2. (заст., розм.) Людина радикальних, рішучих поглядів або дій у будь-якій сфері; радикал.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. радич, р. радича, д. радичеві, з. радич, о. радичем, м. радичеві, к. радичу

Більше записів