1. Телефонний апарат, що працює за допомогою радіозв’язку, без фізичного підключення до мережі дротом, зазвичай складається з базової станції, під’єднаної до телефонної лінії, та переносної трубки.
2. Застаріла назва для пристрою мобільного зв’язку, попередника сучасного стільникового телефону, що працював у певному радіусі від базової станції.
3. У широкому сенсі — будь-який засіб двостороннього радіозв’язку, що дозволяє вести розмову, аналогічну телефонній (наприклад, портативна рація).