Значення
-
Телефонний апарат, що працює за допомогою радіозв’язку, без фізичного підключення до мережі дротом, зазвичай складається з базової станції, під’єднаної до телефонної лінії, та переносної трубки.
-
Застаріла назва для пристрою мобільного зв’язку, попередника сучасного стільникового телефону, що працював у певному радіусі від базової станції.
-
У широкому сенсі — будь-який засіб двостороннього радіозв’язку, що дозволяє вести розмову, аналогічну телефонній (наприклад, портативна рація).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. радіотелефон, р. радіотелефону, д. радіотелефонові, з. радіотелефон, о. радіотелефоном, м. радіотелефоні, к. радіотелефоне