радіостійкість

[rɑdiostijkistʲ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Здатність технічних засобів, систем або матеріалів зберігати працездатність і не пошкоджуватися під впливом потужних електромагнітних випромінювань, зокрема від ядерного вибуху, радіоелектронної боротьби або інших джерел.

  2. Властивість електронної апаратури, компонентів чи обладнання залишатися несприйнятливою до перешкод, створюваних електромагнітним випромінюванням, та функціонувати в умовах радіоелектронного впливу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. радіостійкість, р. радіостійкості, д. радіостійкості, з. радіостійкість, о. радіостійкістю, м. радіостійкості, к. радіостійкосте

Більше записів