1. (у фізиці, біології) Пов’язаний із методом вивчення розподілу радіоактивних речовин у досліджуваному об’єкті (наприклад, у тканинах організму) шляхом накладення на нього фотоплівки та отримання відбитку випромінювання (автографа).
2. (у техніці) Стосований до методу безконтактного контролю матеріалів (наприклад, зварних швів), що ґрунтується на реєстрації на фотоплівці проникаючого випромінювання від радіоактивного ізотопу, розміщеного всередині об’єкта.