п’ятірко

1. Розмовна назва грошової купюри номіналом п’ять гривень.

2. Розмовна назва трамвайного, тролейбусного або автобусного квитка на одну поїздку, що коштував п’ять копійок у радянський період та в перші роки незалежності України.

3. Розмовне позначення оцінки «5» (відмінно) у навчальних закладах.

4. У карткових іграх — карта, що має п’ять знаків (п’ятірка).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |