Значення
-
Рідкісне діалектне позначення для невеликого, часто безладного куща або густого чагарника, переважно волинських говірок.
-
У переносному значенні — про безладне, розгублене волосся або зачіску.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. путеря, р. путеряти, д. путеряті, з. путеря, о. путерям, м. путеряті, к. путеря
Походження слова (Етимологія)
Слово «путеря» (також «путерія») вживалося в українській мові на позначення сили, міці, відваги. Воно походить з румунської мови, де «putere» означає «влада, сила, міць». Румунське слово пов’язане з дієсловом «putea» — «могти, бути в силі», яке своєю чергою походить від латинського «posse» (могти) та «potens» (сильний, могутній). Таким чином, «путеря» має спільне коріння з такими словами, як «потенція».