Пустинництво — релігійна практика добровільного відходу від світу для аскетичного життя в усамітненні (у пустелі, лісі, самітній печері) з метою молитви, духовного самовдосконалення та споглядання Бога; форма чернецтва, характерна для раннього християнства.
Пустинництво — стан, спосіб життя пустинника; самітництво, відлюдництво.