1. Релігійний подвижник, який добровільно відмовляється від мирського життя та мешкає в усамітненні (найчастіше в пустельній місцевості) для молитви, аскетичних практик і духовного самовдосконалення; відлюдник, анахорет.
2. Переносно: людина, яка веде замкнутий, самітницький спосіб життя, уникаючи спілкування з іншими; самітник.