пустота

[pustotɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника «пустий»; відсутність вмісту, наповнення, предметів у певному просторі.

  2. Порожнє, незаповнене місце, вільний простір; порожнеча.

  3. Переносно: відчуття внутрішньої порожнечі, нікчемності, безцільності існування; стан, коли життя здається позбавленим сенсу.

  4. У філософії та релігії: стан небуття, абсолютної відсутності чого-небудь; поняття, що протиставляється буттю.

  5. У фізиці та техніці: стан сильно розрідженого газу в замкнутому об’ємі; вакуум.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пустоти, р. пустоти, д. пустоті, з. пустоту, о. пустотою, м. пустоті, к. пустото

Більше записів