пустослівний

[pustosliʋnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Який схильний до пустослів’я, говорить багато марного, несуттєвого; балакучий.

  2. Який містить пусті, марні слова; беззмістовний, порожній.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пустослівний, р. пустослівного, д. пустослівному, з. пустослівного, о. пустослівним, м. пустослівнім

Більше записів