Значення
-
Властивість або стан того, що є пустим, порожнім, неістотним, не має реального змісту, цінності або значення; беззмістовність, марнослів’я.
-
Щось (думка, розмова, дія тощо), що не має ніякого змісту, користі або серйозної мети; порожнє, нікчемне явище або вислів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пустопорожність, р. пустопорожності, д. пустопорожності, з. пустопорожність, о. пустопорожністю, м. пустопорожності, к. пустопорожносте