пустельництво

[pustɛlʲnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Релігійна практика добровільного відходу від світу для самітницького життя в пустелях або безлюдних місцевостях з метою аскетичного подвижництва, посту та безперервної молитви; відлюдництво.

  2. Форма чернецтва, заснована на житті окремих самітників (пустельників) або невеликих групах відлюдників, яка історично передувала організованому монастирському життю (кіновії).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пустельництво, р. пустельництва, д. пустельництву, з. пустельництво, о. пустельництвом, м. пустельництві, к. пустельництво

Більше записів