1. Релігійна практика добровільного відходу від світу для самітницького життя в пустелях або безлюдних місцевостях з метою аскетичного подвижництва, посту та безперервної молитви; відлюдництво.
2. Форма чернецтва, заснована на житті окремих самітників (пустельників) або невеликих групах відлюдників, яка історично передувала організованому монастирському життю (кіновії).