пустеля

[pustɛljɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Велика безводна та безплідна територія з піщаним, кам’янистим або соляним ґрунтом, де через посушливий клімат та мізерні опади рослинність відсутня або дуже рідкісна.

  2. Переносно: безлюдне, спустошене місце або стан самотності, ізоляції, духовної виснаженості.

  3. У географії як власна назва: частина назви конкретних географічних об’єктів, наприклад, пустеля Сахара, пустеля Гобі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пустеля, р. пустелі, д. пустелі, з. пустелю, о. пустелею, м. пустелі, к. пустеле

Більше записів