Словник Української Мови
Буква
1. Збільшуватися в об’ємі, набувати пухкості, набрякати внаслідок запалення, ушкодження або накопичення рідини в тканинах.
2. Розбухати, збільшуватися в розмірах, набираючи вологи (про предмети, матеріали).
3. Перен. Швидко зростати, посилюватися, накопичуватися (про почуття, явища).
Приклад 1:
Звечора він почав довго не спати, турботно ворочався, заплющивши очі, а вранці прокидався виснажений від важких снів, де, здавалось йому, щока його починала незмірно пухнути або рука болісно здовжуватись, а часом і кошмари його мучили у вигляді мерців, що раптом заклякали в суцільну масу й гойдались перед ним у повітрі, як шибеники. Занедбавши всю свою роботу й книжки, як спокуту відбуваючи лекції по установах, він схвильовано чекав щодня вечора, жадав його, готувався, прокидався ввечері жити, а вечір щоразу кінчався йому довгим пильнуванням та нісенітними снами.Були, правда, й здобутки.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”