Значення
-
Низький м’який меблевий виріб для сидіння, зазвичай без спинки та підлокітників, що має форму куба або циліндра.
-
Розкішна, пишна жіноча зачіска, що піднімається високо надо лбом, характерна для моди XVIII століття.
-
Рідкий крем для обличчя або волосся, що має пишну, повітряну консистенцію.
-
Короткий рваний звук, схожий на звук випущеного повітря або неголосного пострілу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пуф, р. пуфа, д. пуфові, з. пуф, о. пуфом, м. пуфі, к. пуфе