1. Елемент конструкції сидіння (крісла, дивана, ліжка тощо), призначений для опори ліктя та передпліччя.
2. Деталь у вбранні (переважно верхньому), що розташована в нижній частині рукава і призначена для захисту ліктя від забруднення або зношування.
підлокітник
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
до н. е. ввійшов у моду переносний підлокітник пінцзі, на який можна було зручно спертися, сидячи з підігнутими ногами. Спали китайці, підклавши під толову подушку у формі валика.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: іменник (однина) |