Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “опублікувати”; оголошення, поширення інформації шляхом друкування в пресі, розміщення в електронних засобах масової інформації тощо.
2. Твір, матеріал (стаття, книга, наукова праця, документ тощо), що опублікований, надрукований або розміщений у засобі масової інформації.
3. Окремий відбиток, примірник опублікованого твору.
Приклад 1:
): «Сковорода» — і тут же знакова публікація з її рефреном «Будем, будем бить» у розпал голодного 33-го… Як тут не повторити Шевченкове «серце болить, а розказувать треба…». А ось відгомін приїзду Тичини до Чернігова 1950 р. Поет читав свої «Танці на мечі», присвячені конгресові миру в Ебердині (Шотландія): «Чудесний, на конкретному матеріалі, справді комуністичний вірш.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Ось така публікація в «Ідеї XXI». Слід гадати, головний редактор мусив одразу ж по її видрукуванні зіткнутися з поважними неприємностями, оскільки вже в наступному номері, від 28 березня, вміщено дрібнесенько набрану і запроторену в нижній кутик сторінки редакційну собачку: ПЕРВЕРЗІЯ «Усі чутки та інсинуації, пов’язані з іменем такого собі Ст.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Проте вичерпна публікація щоден- ників розкопок початку XX ст. змушує нас змінити свою думку.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”