Значення
-
(в медицині та психології) що стосується психоетіології — напряму, який досліджує психологічні причини (етіологію) виникнення захворювань, розладів поведінки або психічних станів.
-
(як складова терміна) що описує зв’язок між психічними процесами, емоційними станами та їхніми першопричинами в контексті розвитку певного стану чи захворювання (наприклад, психоетіологічний аналіз, психоетіологічний фактор).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. психоетіологічний, р. психоетіологічного, д. психоетіологічному, з. психоетіологічного, о. психоетіологічним, м. психоетіологічнім, к. психоетіологічний