Психоепілепсія — застарілий медичний термін, що вживався на початку XX століття для позначення психічних розладів, які за своїми проявами нагадували епілептичні напади (наприклад, раптові зміни свідомості, галюцинації, моторну збудженість), але не супроводжувалися характерними для справжньої епілепсії судомами та електроенцефалографічними змінами.
У сучасній термінології це явище найчастіше відповідає поняттю психогенних неепілептичних нападів (ПННН) або дисоціативних нападів, тобто порушень, що мають психологічну, а не неврологічну природу.