1. Оптичний пристрій, який змінює сприйняття глибини, змушуючи опуклі об’єкти виглядати увігнутими, а увігнуті — опуклими, завдяки зміні стереопари для очей (обміну зображеннями для правого та лівого ока).
2. Назва конкретного пристрою, винайденого у XIX столітті Чарльзом Вітстоном для демонстрації ролі бінокулярного зору у сприйнятті простору та експериментів зі стереоскопією.