1. (у математиці, особливо в лінійній алгебрі та теорії груп) Такий, що має властивості, подібні до ортогональності, але визначений щодо індефінітної (неевклідової) метрики або симетричної невиродженої білінійної форми; стосовний до псевдоортогональної групи або перетворення.
2. (у ширшому сенсі) Умовно або частково ортогональний; такий, що лише за певних умов або наближено відповідає критеріям ортогональності.