1. У криптографії та інформатиці — спеціально сконструйована послідовність даних, що імітує структуру або формат справжнього криптографічного ключа, але не може бути використана для успішного шифрування, дешифрування або автентифікації; часто використовується для тестування систем, обману або як заповнювач.
2. У програмуванні та базах даних — значення (наприклад, унікальний ідентифікатор), яке формально виконує роль первинного ключа для зв’язку таблиць або структурування даних, але не має гарантованої унікальності або стабільності в довгостроковій перспективі, на відміну від справжнього сурогатного чи природного ключа.
3. У побутовому чи переносному значенні — об’єкт, інформація або рішення, що видається за дієвий інструмент або відповідь для розв’язання проблеми, але насправді є неефективним, оманливим або фіктивним.