Древослів

Словник Української Мови

признати

Буква

1. Офіційно або публічно підтвердити існування, законність, правомірність або істинність когось або чогось; визнати за факт.

2. Визнати когось винним у чомусь; констатувати провину або відповідальність.

3. Оцінивши, визнати за доречне, потрібне або правильне; схвалити, затвердити.

4. (У пасивній формі “бути визнаним”) Отримати загальне схвалення, офіційне або суспільне визнання своїх якостей, заслуг, статусу.

5. (У правовому контексті) Констатувати наявність певних прав, обов’язків, фактів або стану (наприклад, визнати право, визнати зобов’язання).

Приклади вживання

Приклад 1:
— Ну, та байдуже… Humana non sunt turpia[42]… До того ж ви, як поет, повинні признати, що кохатися кожен має право… Але дивіть: самі рекомендуєте кохання, а потім іронізуєте!.. — Вибачайте, Володимире, — роздратованим голосом сказав професор, — я ніколи ані вам і нікому не рекомендував того, що ви звете коханням.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
Його загнали в контрреволюційну організацію письменників і науковців разом з Коцюбою, Йогансеном і багатьма іншими й змусили «признати» й підписати купу тяжких провин перед «урядом і партією». Микола розколовся і тепер дивився на все дуже песимістично.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Приклад 3:
Я сміявсь на те, що, може б, і послухавсь такої ради, коли б знав, який справді пункт в своїй кар’єрі можу признати за папство, а найбільше, коли б був певний, що, ставши папою, зможу розігнутись, як Сікст V. А як спина вже так звикне гнутись, що так і зостанусь?! — питав я. Кістяківський (земля йому пером) сердивсь на такі відповіді і дуже рідко заходив до мене, — а тепер прийшов по важному ділу.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”

Частина мови: дієслово () |

Більше записів