Значення
-
Офіційно або публічнопідтвердити існування, законність, правомірність або істинність когось або чогось; визнати за факт.
-
Визнати когось винним у чомусь; констатувати провину або відповідальність.
-
Оцінивши, визнати за доречне, потрібне або правильне; схвалити, затвердити.
-
(У пасивній формі “бути визнаним”) Отримати загальне схвалення, офіційне або суспільне визнання своїх якостей, заслуг, статусу.
-
(У правовому контексті) Констатувати наявність певних прав, обов’язків, фактів або стану (наприклад, визнати право, визнати зобов’язання).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я признаю, ти признаєш, він признає, ми признаємо, ви признаєте, вони признають