необроблюваність

[nɛobrobljuʋɑnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “необроблюваний“; стан, коли щось не може бути обробленим, опрацьованим або підданим технологічному впливу через свої природні характеристики.

  2. У сільському господарстві та землеустрої — характеристика земельної ділянки, ґрунту, який через свої фізико-хімічні властивості (кам’янистість, заболоченість, круті схили тощо) не піддається обробітку сільськогосподарською технікою або не є придатним для вирощування культурних рослин.

  3. У технологічних процесах — властивість матеріалу (сировини, деталі), який не піддається або важко піддається механічній, тепловій чи хімічній обробці з метою надання йому потрібних форм, властивостей чи розмірів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. необроблюваність, р. необроблюваності, д. необроблюваності, з. необроблюваність, о. необроблюваністю, м. необроблюваності, к. необроблюваносте

Більше записів