Словник Української Мови
Буква
1. Встановлювати, визначати когось або щось для певної мети, ролі, посади або місця; доручати, надавати певне призначення.
2. Встановлювати, визначати (час, місце, порядок тощо) для чогось; призначати, вказувати.
3. Приписувати як ліки, дієту, процедуру; прописувати.
4. Розмічати, накреслювати (наприклад, лінію, межі).
Приклад 1:
Не цуралися давні японці і ворожби та шаманських камлань, серед яких особливий інтерес викликає звичай призначати на початку будь-якої серйозної справи (битва, подорож, лікування тощо) відповідального «носія скверни» (ідзісай). Протягом усього часу, доки тривала ризикована дія, дзісай не мився, не стригся, не вживав м’яса й узагалі нічого не робив, однак за все ніс персональну відповідальність, і в разі успіху справи міг сподіватися на всіляку шану й матеріальні заохочення, а в разі неуспіху прощався з життям.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”