Значення
-
Властивість або якість того, що є прийнятним, задовільним, відповідає певним вимогам, нормам або очікуванням.
-
Ступінь, у якому щось (наприклад, пропозиція, рішення, умови) може бути схвалене або погоджене стороною, до якої воно звернене.
-
У лінгвістиці та комунікативних практиках — міра сприйняття мовленнєвого повідомлення або мовного явища носіями мови як коректного, природного, відповідного ситуації спілкування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прийнятність, р. прийнятності, д. прийнятності, з. прийнятність, о. прийнятністю, м. прийнятності, к. прийнятносте