1. Властивість або якість того, що є прийнятним, задовільним, відповідає певним вимогам, нормам або очікуванням.
2. Ступінь, у якому щось (наприклад, пропозиція, рішення, умови) може бути схвалене або погоджене стороною, до якої воно звернене.
3. У лінгвістиці та комунікативних практиках — міра сприйняття мовленнєвого повідомлення або мовного явища носіями мови як коректного, природного, відповідного ситуації спілкування.