Словник Української Мови
Буква
1. Офіційна або ділова пропозиція, заява про щось, що висувається на розгляд, обговорення або для ухвалення рішення.
2. У логіці та лінгвістиці: висловлювання, яке стверджує або заперечує щось і може бути істинним або хибним; судження.
3. У економіці та торгівлі: пропонований до продажу товар або послуга, а також сукупність його характеристик (ціна, умови тощо).
4. У сфері шлюбу: пропозиція одружитися.
Приклад 1:
Його пропозиція зводилась до того, щоб попросити Михайлину Коцюбинську почитати Іванові переклади. — Бо ми тут всі поснемо, — було мотивацією такого оберту справи.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Нещодавно з’явилася пропозиція вважати кінцем стародавньої доби історії Китаю дату загибелі Ціньської імперії (кінець III ст.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”