Прикметник, що означає належність до приймача (особи, яка приймає щось або когось), або пов’язаний із ним.
приймаччин
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Словник Української Мови
Буква
Прикметник, що означає належність до приймача (особи, яка приймає щось або когось), або пов’язаний із ним.
Відсутні