Словник Української Мови
Буква
1. Діалектна назва для приятеля, товариша або друга, що вживається в деяких регіонах України.
2. У західних говірках — людина, яка любить жартувати, потішати інших; жартівник, потішник.
3. Застаріла або діалектна назва для коханого, парубка; залицяльник.
Приклад 1:
Де та западиста долина, той приярок і те кубло, де тріпалася лебединя, туге ламаючи крило, де голубів вільготні лети і бризки райдуги в крилі. Минуле, озовися, де ти?
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”