привичка

Привичка — схильність до певних дій, поведінки або способу мислення, що виробляється внаслідок багаторазового повторення і стає майже автоматичною, невимушеною.

Привичка — звичка, навичка, що стала для когось звичною, постійною формою поведінки.

Привичка (розм.) — звичка, звичай, традиція, прийнята в певному середовищі або колі людей.

Приклади вживання

Приклад 1:
То лі от усталості, то лі така у нього врєдна привичка. Тепер всьо ясно.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”

Частина мови: іменник (однина) |