прив’ялювання

Прив’ялювання — діалетна (переважно західнополіська) назва для обрядового дійства, яке полягає у прив’язуванні до дерев або хатніх стін різноманітних предметів (найчастіше стрічок, хусток, рушників) з метою задобрити духів природи, забезпечити здоров’я, родючість або успішну подорож.

Прив’ялювання — у переносному значенні: надмірна, нав’язлива опіка, турбота або контроль, що обмежує свободу дій; синонім до слів “прив’язність”, “опікунство”.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |