1. Брати щось собі, робити своєю власністю, часто незаконно або без дозволу.
2. Приписувати собі авторство, заслуги, ідеї, які належать іншій особі.
3. У лінгвістиці: перетворювати загальновживане слово або словосполучення на власну назву (онім).
привласнювати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вони, очевидно, вважали, що привласнювати чуже шляхом торгового обману надійніше й безпечніше, аніж за допомогою воєнного розбою. Поступово фінікійське купецтво стало тіснити в державному апараті родову аристократію й, урешті-решт, перетворилося на можновладних князьків.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: дієслово () |