Значення
-
Спеціальна техніка в кінному спорті, зокрема у виїздці, коли вершник за допомогою миттєвого посилення тиску ногами та інших допоміжних засобів змушує коня підняти передню частину тулуба для виконання складних вправ (піафе, пасажу тощо).
-
У ширшому значенні — дія за значенням дієслова “підклинювати(ся)”; різке або посилене піднімання, припідняття передньої частини чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. підклинювання, р. підклинювання, д. підклинюванню, з. підклинювання, о. підклинюванням, м. підклинюванні, к. підклинювання