підклинювання

1. Спеціальна техніка в кінному спорті, зокрема у виїздці, коли вершник за допомогою миттєвого посилення тиску ногами та інших допоміжних засобів змушує коня підняти передню частину тулуба для виконання складних вправ (піафе, пасажу тощо).

2. У ширшому значенні — дія за значенням дієслова “підклинювати(ся)”; різке або посилене піднімання, припідняття передньої частини чогось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |