1. Який привітався, виявив привітність; повний привітності, доброзичливий.
2. Який викликає приємні почуття, сприймається з радістю; приємний, милий, симпатичний.
привітний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Провів цілий вечір з нами, був дуже привітний. Режисер театру Воловик поділився своїми планами поставити в театрі «Фата Морґана».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Він полягає у тому, що Бог « здійснює учасництва людини», одночасно керуючись зверненнями аби ( віддати Богу себе, a у собі цілий привітний світ) брати участь у житті Божому i щоб ставати ( як обраний син Божий) учасником Божої правди і любові ( Dives in misericordia 7). У навчанні Іоанна Павла II домінує переконання, що Ісус Христос є новим Початком, сповненим прагнень усіляких релігій світу ( Tertio millenio adveniente 6).
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: прикментик () |