приват-доцент

Значення

1. Університетський викладач, який має право читати лекції та проводити заняття, але не є штатним співробітником університету та отримує платню безпосередньо від студентів (історичне значення, характерне для європейських та російських університетів до початку XX століття).

2. Учений, який пройшов процедуру габілітації (захистив спеціальну дисертацію та прочитав пробні лекції) та отримав офіційне право викладати в університеті як самостійний лектор, часто в очікуванні на постійну професорську посаду (характерно для німецькомовних країн та деяких інших європейських країн).

3. У сучасному українському та міжнародному контексті — наукове звання або посада викладача вищого навчального закладу, що відповідає рангу старшого наукового співробітника або доцента, але без обов’язкового штатного закріплення в університеті; особа, яка має право проводити навчальні курси за спеціальним запрошенням.

Правопис та відмінювання