1. Властивість того, що приваблює, спокушає; принадність, принадливість.
2. Здатність викликати симпатію, зацікавленість або позитивне емоційне тяжіння; привабливість.
Словник Української Мови
Буква
1. Властивість того, що приваблює, спокушає; принадність, принадливість.
2. Здатність викликати симпатію, зацікавленість або позитивне емоційне тяжіння; привабливість.
Приклад 1:
Але, як і в кожній праці, тут є теж своя потайна привабність, свій, так би мовити, «смак», коли, звичайно, зацікавишся серйозно цим ділом і дещо глибше його зачепиш. Купив сьогодні деякі речі на Bezugschein’i.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”