1. Дієприкметник пасивного стану минулого часу від дієслова “прибинтувати“: такий, що був закріплений бинтом або пов’язкою до чогось.
2. У переносному значенні: щільно прикріплений, прив’язаний або приєднаний до чогось, що дозволяє обмежити рух.
прибинтований
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |